VDS-сервер. Що це таке, й для чого?

В одній із наших попередніх статей ми давали поради, як створити свій власний сайт. Якщо він не надто серйозного значення, то можна скористатися послугами звичайного хостингу. Проте, якщо ви розробляєте сайт для, скажімо, високонавантажених мережевих служб, чи займаєтесь проектуванням, розробкою, і тестуванням програмного забезпечення, то вам потрібно придбати, або орендувати віртуальний виділений сервер. Якщо у вас не вистачає коштів на власний, то сміливо переходьте на сайт nt-vps.ru, де зможете орендувати його за вигідну ціну.
На відміну від звичайного хостингу, VDS обладнаний технологіями захисту від DDoS-атак. Крім того, він працює незалежно від інших серверів, які розташовані разом з ним на хост-машині, тому, якщо станеться збій на одному із них, то це не вплине на роботу інших. Вони є ізольованими, і не «крадуть» ресурси, також використовують різні ІР-адреси.
До того ж, на віртуальному хостингу можливо створити лише один сайт, а на VDS – доволі велику кількість. Це залежить тільки від ресурсів сервера.
На віртуальному ви маєте повний контроль і свободу дій: можливо настроювати сервер під свої потреби, змінюючи навіть операційну систему.
Єдиний мінус: потрібно мати певні вміння адміністрування в цій області. Новачку буде доволі важко розібратися у цілому розмаїтті ІТ-термінів.
Звичайно, можна купити, або орендувати й фізичний сервер. Це реально існуючий матеріальний актив, і віртуальні сервери створюються на його основі. Він має свої переваги, але мінус в тому, що на його використання та обслуговування витрачають доволі багато. VDS/VPS-сервери зручні тим, що дешевші за фізичні, більш швидкі у встановленні й прості в експлуатації. Вони емулюють роботу справжнього сервера.

Багато людей вважає, що VPS I VDS – різні поняття. Насправді це не зовсім так. Вони виникли і розвивалися паралельно, тому суть їх одна – віртуальний виділений сервер, запущений на базі фізичного.
Цей запуск можливий за рахунок його віртуалізації. Це набір програмних технологій, які «ізолюють» сервери один від одного.
Є декілька типів віртуалізації, які використовують залежно від виду їх реалізації: повна віртуалізація, паравіртуалізація, й на рівні операційної системи. Всі вони мають певне програмне забезпечення, яке відповідає за розділення серверів між собою.
Сподіваємося, ця інформація була корисною, і допоможе при створенні сайту чи розробці ваших проектів.