Netflix презентував відвертий серіал про порноіндустрію 80-х

Не чекали подібного? А славнозвісний стримінг-сервіс Netflix знову взявся за створення напівдокументальних художніх сюжетів. І знову ж таки у розрізі опинилась історія. Історія явища, яке не звикли обговорювати, але яке вже давно стало частиною масової поп-культури. Так, у серіалі йдеться про так звані «фільми для дорослих». Якщо бути точнішим, режисери вирішили висвітлити революцію в індустрії порно, що відбулась за 80-х років.
Новинка світу серіалів за недвозначною назвою «Голий режисер» уже доступна на однойменному стримінговому сервісі. І, що вже традиційно, Netflix презентував одразу усі епізоди першого сезону. Загалом, серій налічується п’ять. Кожна з них тривалістю орієнтовно у п’ятдесят хвилин. Відтак, творцям серіалу не довелось нехтувати незайвими подробицями у силу того, що екранного часу виявилось більш ніж достатньо.

Без жодних сумнівів, серіал вартий уваги бодай через вкрай провокативні сцени «у ліжку», драматичність та вдало поставлений кадр. Цікавитесь ви індустрією порно чи ні, «Голий режисер» спрямований не винятково на історичний аспект розповіді, але й на співпереживання та загалом захоплюючий сюжет. Наскільки це вдалося – можна оцінити тільки перегляду.
А поки, серіал набирає неабиякої популярності на стримінговому сервісі Netflix. Особливої уваги заслуговують кадри, що нікому не дають пройти повз. Що цікаво, основою сюжету стала книга японського письменника Нобухіро Мотохасі, яку втілив у дію режисер азіатського походження Масахару Таке. Звісно, творці ідеї обіцяють, що не стримували себе рамками цензури.

За сюжетом, «Голий режисер» розповідає про не надто звичайного японця, якому вдалось здійснити прорив в індустрії порно наприкінці ХХ століття. Саме його у далекому 1992 році провідний журнал Токіо назвав «імператором порно» за неповторний та безумовно креативний підхід у створенні фільмів категорії «18+».
Ще із перших сцен стає очевидним, що за роботу і справді взялась людина «звідти». Той, що не тільки ознайомлений із японською культурою, але й відчуває її власним нутром. Та, разом з тим, зумів позбутись упереджень та інших обмежень, щоб створити якомога більш правдивий кадр. Попри те, що серіал називає себе художнім за стилем, документальності йому не бракує.