Яскраві палітри Клода Моне, шедеври Яна Вермера чи контрастні лінії Поля Гогена – уже не потрібно цілими днями стояти у чергах, щоб бодай трохи наблизитись до мистецтва. Іспанський художник Джуліо Аная Кабандінг відкрив кращі арт-надбання світу, «здерши» їх із холодних стін музеїв. На скелях морського побережжя, у закинутих будинках – поверх графіті та полущеної штукатурки. Спершу митець окреслює копії аерозолем, а потім заповнює деталі акрилом.
Не політичними скандалами, і навіть не суспільними конфліктами апелює художник. Чисте мистецтво, неприховане і доступне кожному – ось до чого він так прагне. Своє бачення Кабандінг без зайвих слів окреслює «уявними» рамками навколо його вуличних шедеврів.
Здавалось би, це всього лише репродукції класиків. Але художник навмисне уникає власного авторства та робить акцент на картині в цілому, за межами полотен – на контрасті між живописом та до абсурду недоречними для нього місцями. Саме з конфлікту понять і уявлень Джуліо Аная Кабандінг черпає натхнення на такий неординарний проект.
