Не вперше машини творять аналоги відомих полотен та успішно продають свої роботи на іменитих аукціонах. Та не абияк, а за тисячі доларів. Як виявилось, штучний інтелект – не лише технічне уособлення людського мислення, але й творчості. Найбільш резонансною подією та першим етапом в історії мистецтва машин стала електронна копія роботи Рембрандта, продана за 430 тисяч доларів – цьогоріч у Нью-Йорку.
Тим не менш, за словами дослідників, машини не творять полотна самостійно. У цьому їм допомагає ціла команда науковців та художників, що спільно займаються проектом. Невже це означає, що творчість штучного інтелекту не має майбутнього? Всупереч претензіям опозиційних наукових кіл, мистецтво машин стрімко розвивається, і вже не одна робота зійшла з лоту за вражаючі суми.
Художники, що використовують штучний інтелект у своїх роботах, не прагнуть слави. Вони проектують машини та щодня працюють із ними, враховуючи усю технічну обмеженість. Так, очікування та реальність ніколи не збігаються. Можливо, у цьому власне і полягає справжній сенс такого виду творчості. Маріо Клінхенманн, один із піонерів використання АІ в мистецтві, розглядає це як спосіб розширення меж людського пізнання.
«Врешті-решт, ви обмежені власним досвідом – прочитаним, почутим, побаченим», – запевняє художник мистецтва машин. «Деякі люди приймають наркотики, щоб зробити це – щоб вийти за межі. Проте АІ допомагає в цьому не гірше» – додав Клінхенманн.
Тож, перш ніж заявляти, що машина не може займатись мистецтвом, варто себе запитати: чого для нас варта віра у креативність машини? Дуглас Хофстедер, один із найвидатніших науковців сучасності, одного розу написав: «Інколи мені здається, що кожен новий крок назустріч АІ усе краще розкриває особливості людського інтелекту». Відтак, чим активніше розвивається мистецтво машин, тим чіткіше ми усвідомлюємо креативність Людини.
